"Мовний етикет" шимпанзе залежить від статусу родичів

Шимпанзе усвідомлюють можливі наслідки своїх "висловів" і враховують при спілкуванні ранги "співбесідника" і інших шимпанзе в межах чутності, повідомляють вчені.

Меріон Лапорт (Marion Laporte) з Сент-Ендрюського університету (Великобританія) і її колеги досліджували частоту, гучність і інші особливості одного з типів звуків - своєрідного хрюкаючого ухання (pant grunt). Такий сигнал шимпанзе подають лише при зустрічі з особиною вищого рангу, тому він вважався обов'язковим вітальним ритуалом.

"Ми виявили, що використання цих сигналів жодним чином не обов'язкове, такі звуки видавалися лише в певних соціальних ситуаціях", - пишуть вчені в статті.

Дослідники вивчали поведінку популяції шимпанзе, що живуть в заповіднику Будонго Форест в Уганді. Спостереження за цією групою приматів ведуться вже протягом 20 років. Вони записували, як і за яких обставин низкорангові самки шимпанзе використовували "вітання підлеглого". Це один з особливих адресних сигналів в "репертуарі" шимпанзе: він направлений строго на конкретного індивіда.

Лапорт і її група з'ясували, що самка часто не демонструвала підпорядкування самцеві, якщо поблизу знаходився хто-небудь з альфа-особин, незалежно від їх статі. Причиною цього, на думку авторів роботи, може бути страх викликати агресію у високорангового самця або самки, що чують сигнал підпорядкування, звернений не до них. За іншою гіпотезою, самки цілеспрямовано і вибірково вітають лише симпатичних їм самцям, аби ті могли успішніше просуватися по соціальних сходинках.

За словами вчених, їм вдалося виявити унікальну для тварин міру усвідомлення і обліку можливих соціальних наслідків при спілкуванні: раніше свідоцтва подібної вибіркової поведінки не наводилися.

"Коли люди спілкуються між собою, головним чином, вони розраховують бути зрозумілими. Ключову роль в цьому грає спостереження за впливом комунікаційних сигналів на аудиторію. Наше дослідження показує, що шимпанзе діють так само, і це проливає світло на деяке еволюційне коріння здібностей, необхідних для виникнення мови, у наших найближчих родичів", - сказав співавтор дослідження професор Сент-Ендрюського університету Клаус Цубербулер (Klaus Zuberbuhler).

РИА Новости